Адміністративний устрій Королівства Галичини та Володимирії
Королівство Галичини та Володимирії в різні періоди адміністративно ділилося на округи (нім. Kreis, пол. cyrkuł) та повіти (нім. Gebiet, пол. powiat).
Королівство Галичини та Володимирії було найбільшою і найбільш населеною коронною землею Австрійської імперії у 1772–1918 роках. Його територія сьогодні поділена між Польщею та Україною.
Після приєднання Галичини до Австрійської монархії у 1772 році було утворено 6 округів (або циркулів), які ділились на дистрикти (нім. Bezirk), після реформи 1782 року дистрикти було скасовано, і кількість округів збільшено — їх існувало у різний час від 16 до 25. У 1850 році в межах округів було створено повітові староства, які пізніше реорганізували в податково-судові повіти. А вже у 1867 році округи повністю скасували і край поділявся лише на повіти. Кількість повітів часто змінювалася, спочатку їх було 74, найбільша їх кількість становила 82[1].
Загалом можна виділити такі періоди в адміністративно-територіальному поділі Королівства Галичини та Володимирії у 1772–1918 роках[1]:
- двоступеневий (округ – дистрикт), 1772–1782 рр.
- 6 округів, 60 дистриктів, 1773–1777 рр.
- 6 округів, 19 дистриктів, 1777–1782 рр.
- одноступеневий (округ), 1782–1849 рр.
- 18-19 округів, 1782–1803 рр.
- 25 округів, 1803–1809 рр.
- 16 округів, 1809–1815 рр.
- 18-20 округів, 1815–1849 рр.
- двоступеневий ускладений (округ – повітове староство/податково-судовий район), 1850–1867 рр.
- округ – повітове староство, 1850–1854 рр.
- округ – податково-судовий повіт, 1854–1867 рр.
- одноступеневий (повіт), 1867–1918 рр.
- 74 повіти, 1867–1896 рр.
- 74-82 повіти, 1896–1918 рр.
Нижче подано список округів, які існували у складі Королівства Галичини та Володимирії у різний час в період з 1782 по 1867 роки[1][2].
№ | Округ (циркул) | Центр | Примітки |
---|---|---|---|
1 | Бережанський | Бережани | до 1783 р. називався Золочівським |
2 | Бохнянський | Бохня | |
3 | Буковинський | Чернівці | у складі краю з 1786 р., у 1849 р. перетворений в Герцогство Буковина |
4 | Вадовицький | Вадовиці | до 1819 р. називався Мисленицьким |
5 | Влодавський | Біла Підляська | існував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії |
6 | Жовківський | Жовква | до 1783 р. називався Сокальським |
7 | Замостянський | Замостя | у 1809 р. відійшов до Російської імперії |
8 | Золочівський | Золочів | до 1789 р. називався Бродівським |
9 | Коломийський | Коломия | утворений у 1817 р. з частин Станіславського і Чортківського округів |
10 | Краківський | Краків | існував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, заново утворений 1846 р. з території Вільного міста Краків |
11 | Келецький | Кельці | існував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії |
12 | Львівський | Львів | |
13 | Люблінський | Люблін | існував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії |
14 | Новосандецький | Новий Сонч | |
15 | Перемиський | Перемишль | |
16 | Радомський | Радом | існував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії |
17 | Ряшівський | Ряшів | |
18 | Самбірський | Самбір | |
19 | Седлецький | Седльці | існував у 1803–1809 рр. як частина Нової Галичини, потім відійшов до Російської імперії |
20 | Станиславівський | Станиславів | |
21 | Стрийський | Стрий | до середини 1780-х рр. називався Галицьким |
22 | Сяноцький | Сянок | |
23 | Тарнівський | Тарнів | |
24 | Тернопільський | Тернопіль | у 1809–1815 рр. у складі Російської імперії |
25 | Чортківський | Чортків | у 1809–1815 рр. у складі Російської імперії, до 1816 р. називався Заліщицьким |
26 | Ясельський | Ясло | до 1791 р. називався Дуклянським |
- Бяльський
- Бережанський
- Бібрський
- Бжеський
- Березівський
- Богородчанський
- Борщівський
- Бохенський
- Бродівський
- Бучацький
- Вадовицький
- Велицький
- Горлицький
- Городенківський
- Грибівський
- Городоцький
- Гусятинський
- Добромильський
- Долинський
- Домбровський
- Дрогобицький
- Живецький
- Жидачівський
- Жовківський
- Заліщицький
- Збаразький
- Зборівський
- Золочівський
- Калуський
- Кам'янко-Струмилівський
- Коломийський
- Кольбушовський
- Коросненський
- Косівський
- Краківський
- Ланьцутський
- Лімановський
- Ліський
- Львівський
- Мелецький
- Мисленицький
- Мостиський
- Надвірнянський
- Нисківський
- Новосандецький
- Новоторзький
- Освенцимський
- Переворський
- Перемишльський
- Перемишлянський
- Печеніжинський
- Підгаєцький
- Пільзненський
- Подгурський
- Равський
- Радехівський
- Рогатинський
- Ропчицький
- Рудківський
- Ряшівський
- Самбірський
- Скалатський
- Сколівський
- Снятинський
- Сокальський
- Солотвинський
- Станіславський
- Старосамбірський
- Стрижівський
- Стрийський
- Сяніцький
- Тарнобжезький
- Тарнівський
- Теребовлянський
- Тарнопільський
- Тлумацький
- Турківський
- Хшановський
- Чесанівський
- Чортківський
- Яворівський
- Ярославський
- Ясельський
- ↑ а б в Кобзяк, Р. (2013). Головні етапи і тенденції формування адміністративно-територіального устрою Галичини в австрійський період (1772–1918). Вісник Львівського університету. Серія : Географічна. № 42. с. 160—169. ISSN 2078-6441. Процитовано 4 листопада 2024.
- ↑ Австрійський порядок і реновація Галичини. Збруч (укр.). 28 лютого 2021. Процитовано 4 листопада 2024.
- Кобзяк Р. Головні етапи і тенденції формування адміністративно-територіального устрою Галичини в австрійський період (1772–1918) // Вісник Львівського університету. Серія : Географічна. - 2013. - Вип. 42. - С. 160-169.